Ще зовсім нещодавно прихильники фідерного лову були обділені увагою виробників котушок. Їм доводилося вибирати між легкими, але порівняно слабенькими спінінговими, й потужними, але тяжкими, карповими агрегатами. Зараз пропозицій набагато більше. Розглянемо, як правильно з усієї різноманітності вибрати найвідповіднішу для вас котушку на прикладі фідерних котушок Brain. Щоб рішення було зваженіше, нам знадобиться розглянути ряд параметрів, які в тому чи іншому ступені впливають на процес і результат лову.
Почнемо, мабуть, з вудилища. Вудочки для фідера своїм балансом навряд чи влаштують спінінгістів. Дійсно, центр ваги серйозно зміщений вперед від тримача котушки. Це відбувається тому, що довжина більшості вудочок для донного лову починається там, де спінінги вже давно закінчилися. Для урівноваження фідера можна використовувати порівняно масивні агрегати. Але в усьому потрібно знати міру. 175-грамовий пікер не буде гармонічно дивитися з гирею вагою в 800 грамів. Працювати таким комплектом фізично важко. Так що перше правило — баланс ваги вудочки й котушки. Якщо є така можливість — зберіть комплект, потримайте його в руках. Можна навіть зімітувати рухи, як під час закиду. Якщо вам комфортно, значить, це правильна пара.
Наступний момент, який обмежує розміри котушки, — внутрішній діаметр вхідного кільця. Його роль — приборкати конус шнура або волосіні, що злітає зі шпулі. З плетінкою це зробити простіше за допомогою її м’якості, а ось монофіл закликати до порядку набагато складніше. Коли просвіт раннінга у вас 15 міліметрів, а діаметр шпулі 80 міліметрів і відстань між ними невелика — можна очікувати відчутного зниження дистанції польоту годівниці або у гіршому випадку — її відстрілу. Інша справа 40-мм вхідне кільце таких фідерів, як Brain Apex Double. З ним можна сміливо використовувати котушки до 8000 за класифікацією Shimano. Звідси друге правило — не ставте котушку з великою шпулею на непідготовлені для цього вудилища.
Питання, яке не можна залишити без відповіді, — бажаний об’єкт лову та його розміри. Зрозуміло, що для полювання на верховодку, карася, краснопірку, плотву або густеру потужний агрегат не потрібен. Це буде нагадувати стрілянину по горобцях з великокаліберного кулемета. Інше діло масивні трофеї, які трапляються на платних водоймах, а іноді й у дикій природі. Для боротьби з коропом, сазаном, білим амуром, лящем і товстолобиком потрібна буде надійна котушка з доброю тягою й міцними шестернями. Вона однозначно програє у вазі швидкіснішим модифікаціям, але й орудувати нею з великою частотою вам не доведеться. Третій висновок — для швидкісного лову купуйте мінімальну за вагою котушку для тривалої рибалки без втоми. У випадку розміреного й вдумливого висиджування, клювання великої риби підійде потужна й міцна котушка.
Великий проміжок часу між закидами й виважуваннями неминуче притупляє пильність. Важко безконечно дивитися на кінчик вудилища, хочеться відійти за порцією шашлику або бокалом березового соку. Щоб у цей момент ваше вудилище не опинилося у воді після довгоочікуваного й несподіваного клювання, інженери вигадали систему вільного обертання шпулі. Клацнувши клавішею, ви даєте можливість волосіні легко уходити за клюванням, не зриваючи вудочку з підставки. Гальмівне зусилля бейтранера можна регулювати під певні обставини — вітрова течія, постійні посмикування дрібниці й тощо. Але в цієї системи є й недоліки. По-перше, агрегат стає складнішим. Це теоретично збільшує шанс поломки. По-друге, збільшується вага. Четвертий висновок — купуйте котушку з бейтранером тільки у випадку частих виїздів на короподром і використання род-подів і електронних сигналізаторів.
Часто наші майбутні трофеї відходять далеко від берега, і ми відчуваємо певні складності в подоланні оснасткою такої великої дистанції. Інженери й у цьому питанні прийшли на допомогу рибакам. Розроблені й широко використовуються неглибокі шпулі з великою бічною поверхнею й чітко вираженою конусністю. У деяких випадках такі модифікації навіть призвели до необхідності встановлення нових механізмів. Річ у тому, що за дуже короткої спідниці виникає ризик потрапляння волосіні в підшпульний простір з усіма негативними наслідками, що випливають. Різні рухомі щітки, рамки й вусики покликані перешкодити цьому. Встановлення таких систем ускладнює, здорожує й обтяжує агрегат. Якщо у вас немає потреби лову на далекому кордоні, не варто й здобувати механізм з цими модифікаціями. Ну а якщо кидати доводиться далеко й дуже далеко — користуйтеся винаходом котушкобудівельників.
Важливий ще один момент — що саме ми намотуємо на шпулю. Але є аспекти. Перший — для плетінки не потрібні шпулі з високою місткістю. Для неї доречніші неглибокі варіанти типа шелоу. Своєю чергою монофіл аналогічного розривного навантаження вимагає більшого простору через свій більший діаметр. І тут потрібна містка шпуля, щоб вмістити сотні метрів волосіні. Деякі моделі котушок випускають з двома шпулями різної місткості. Бажано, але не обов’язково, використання шнуру спільно з роликом вузла укладання з покриттям зносостійким нітрид титану. Наступний висновок — враховуйте за вибором обновки свій улюблений варіант основної волосіні.
Більшість риболовів величезну увагу приділяють кількості підшипників у механізми котушки. Давайте визначимо їх мінімальних набір. Дві кульки повинні стояти на вісі провідної шестерні головної пари й один — на вісі веденої. Таким чином мінімальна кількість — три. Практично всі сучасні безінерційні котушки оснащені миттєвим стопором зворотного ходу, у складі якого знаходиться роликова муфта. Вона і є тим +1, який присутній у всіх підшипникових формулах. Ролик жилковкладача також може обертатися на широкому підшипнику або двох вузьких. Якщо передбачається перетягування канату з великим коропом або сазаном, то наявність кульок на штоку під шпулею також бажано. Для якісного вкладання волосіні кульки часто встановлюються на вісі паразитної шестерні й навіть на верхньому зрізі каретки товкача штока. Але потрібні вони тільки за роботою з тонкими плетінками, використання яких у фідері — явище вкрай рідке. Висновок — орієнтуйтеся на прожитковий мінімум 3+1 і не переплачуйте за деталі, потреба встановлення яких не обумовлена специфічними умовами вашого лову. Але якщо така потреба все-таки є — пошукайте інформацію по конкретному агрегату. Бажано ознайомитися з відеороликом, у ході якого проводиться розробка механізмів і можна самостійно впевнитися в наявності й розміщенні кулькопідшипників. Щоб не вийшло так, що дві кульки полегшують не оберти ролика, як ви очікували, а знаходяться на осі кнобу.
Ще одна цифра, яка визначає вибір тієї чи іншої моделі, — передавальне число головної пари. Вважається, що воно повинно бути не вище 4.7:1 і це забезпечує добрі тягові характеристики. Хочеться зауважити, що тяга котушки залежить не тільки від співвідношення числа зубців на провідній і веденій шестернях. Великий вплив на цю характеристику також має й діаметр шпулі, і довжина руків’я. У будь-якому випадку перемагаючи в потужності — програємо у швидкості. У випадку, коли вам доводиться ловити з тяжкими оснастками, — беріть котушку з характеристиками лебідки. Якщо ж вага годівниці невелика й темп лову високий — купуйте швидкіснішу модель. Її наявність може навіть спонукати вас взяти участь у змаганнях, де швидкість підмотки впливає на кількість зекономлених секунд і безпосередньо забезпечує успіх.
Й останній в нашому списку, але не останній за значенням параметр — ціна. Добре, якщо ваші потреби до котушки компенсовані вашими фінансовими можливостями. Ціна котушок Brain у ціновій межі від 35 до 70 доларів США й кожне підвищення цифри на ціннику має своє обґрунтування. Наприклад, NRG має у своєму механізмі цілих 9 кулькових і один роликовий підшипник. Нескладно знайти котушки дешевше, ще простіше — дорожче й набагато дорожче. Причому бюджетна котушка на вашому фідері може спіймати набагато більше риби, чим суперагрегат від іменитого бренду у вас у мріях.