Як вибрати місце лову на фідер?
07/29/2019
Elena Vitkovska

Підібравши всі необхідні товари для риболовлі й опинившись на воді, фідерист починає обирати місце лову. Цей вибір буде залежати від виду водойми, пори року, повадок конкретної риби, характеру дна й течії. Розберемо основні фактори й відповімо на питання, як вибрати місце для лову фідером.

Ви приїхали на водойму, за допомогою джигової проводки, протяжки визначили рельєф дна в місці, де ви збираєтеся ловити, визначили жорсткість дна. І в цей момент виникає питання: де ж саме зробити кормову пляму й з якого місця почати годування й лов риби фідером?

Вибір точки лову

Головний принцип вибору точки лову — якщо у нас немає яких-небудь перепадів глибини, то всі аномалії дна є ще важливішими. Якщо на річці все-таки течія, є якійсь брівки, перепади, мушлі, пісок, то на озерах, на піщаних озерах, на кар’єрах, як правило, дно зовсім рівне, гладке, однакове. Риба розповсюджена, і зрозуміти, де вона годується, неможливо. Тому будь-які аномалії, будь-яка пляма мушлі (може бути в діаметрі метр) чи трава на абсолютно однаковому дні більшість риби приваблять. Намагайтеся їх знайти й максимально близько до них стати.

Так, якщо дно трав’янисте, зрозуміло, що на ньому ставати не потрібно, потрібно на ньому знайти ділянку до трави, перед травою, збоку від трави. У самій траві корм весь провалиться вниз. Дуже часто на дні лежить шар куширу, в якому риба не знайде корм, але біля нього вона завжди буде. Тому чим однаковіше дно у місці вашого лову, тим ймовірніше риба буде саме на будь-якій зміні дна. З м’якого на тверде, з твердого на м’яке. Приділіть цьому час, усе-таки ваші улови будуть набагато більші при цьому.

Якщо брівка дуже крута, тобто дуже круто уходить вниз, і ви стали прямо під брівкою… Ось, наприклад, перепад в одному місці у вас 5 метрів, а в іншому — 10 метрів, буквально на відстані двох-трьох метрів. Краще за все стати прямо під брівкою. Але при цьому ваш шнур, ваша волосінь буде лежати на брівці, і якщо вона застрягла у мушлі, у дрейсені, то ви просто будете різати й не виймати рибу.

Тому дуже важливо зрозуміти, яке там дно. Якщо це глина, то можна максимально близько до брівки притискатися. Якщо ж вона поросла мушлею, то тоді можна відступити від брівки й п'ять, й шість, й сім метрів.

Де водиться риба?

Що ще дуже важливо: врахувати те, що на крутих схилах риба ніколи не годується. Усі ми шукаємо перепади глибини, зрозуміло. Але коли цей перепад дуже різкий, рибі просто нічого там робити, тому що вся їжа скочується по схилу вниз.

Так, хижа риба полює в таких місцях. Біла риба — об’єкт лову на фідер — такі місця пропливає «транзитом». Тому за ловом білої риби дуже важливо не зробити точку на різкій зміні глибини. Це буде просто програшна стратегія. Саме кінець вигину й початок рівного дна — це те місце, де максимально буде накопичуватися корм. Але якщо у вас є сильний вітер, то у вас можливе видування петлі шнура після закиду. І ви вибрали місце, максимально точно стали під брівку. Але коштом того, що на закиді у вас дуга пішла, годівниця впала вже не там, де потрібно, а на схилі. Тому завжди спочатку, якщо ми вибираємо класичний лов під брівкою, відступіть хоча б 2-2,5 метри. Повірте, риба все одно біля перепаду припливе до вашого смачного корму, і ви її піймаєте. Якщо брівка дуже крута й обросла мушлею, то відступаємо ще далі, щоб годівниця встигла спливти, і ви просто могли дістати велику рибу.

Як вибрати місце лову на фідер?

Якщо у водоймі (як правило, це річки й кар’єри) є перепад глибини, вибираємо брівку. Але буває так, що на річці є тільки береговий вигин під ногами й далі просто йде рівне дно. Що в цьому випадку потрібно вибрати? В цьому випадку потрібно знайти будь-яку аномалію. Скажімо, перехід з глинистого дна на черепашник чи грань піску та мушлі. Гірше за все просто стати на піску. Чому? Тому що на течії, особливо проти піску, корм буде просто вимиватися найбільше. Так, на ньому є якісь барханчики, проте, особливо на сильній течії, корм буде плисти шлейфом, і риба просто не буде знаходити нашу основну пляму. Корм буде накопичуватися просто в мушлі. Плюс дрейсен сам по собі є харчуванням риби, і в ньому завжди живе гамарус, тому риба прагне підійти туди. І знайти ось цю грань між м’яким і твердим дном на річці, якщо там немає зміни глибини, — це варіант, на якому можна зробити кормову пляму й привернути увагу риби. Тобто аномалії на дні за відсутності перепадів глибини — це наступне місце, де варто вибрати місце лову.

Зміни глибини

Що ще важливо на річці виміряти й дізнатися — це чи немає справа й зліва від точки лову, тобто вниз за течією й вгору, зміни глибини. Тому що зміна глибини може бути не тільки від берега, у сторону русла, але й уздовж течії. І найгірше, якщо ви вибираєте точку лову в кінці ями, де починається дуже великий підйом. Дізнатися це достатньо просто — киньте й порахуйте, за який час у вас падає прямо перед вами вантаж. Вниз за течією, вгору за течією. Якщо немає різкої зміни дна, все добре. Якщо вниз за течією виявиться дуже великий вихід з ями — у вас на течії не вийде шлейфу від корму. Тобто весь корм буде внизу накопичуватися, але риба його не буде знаходити, тому що ось вона пливе по верху, проплила й поплила далі. Вона не буде пірнати. Тому обов’язково перевіряйте, що внизу за течією. Максимально добре, якщо це або рівне, або плавне зниження, або це взагалі найглибше місце, просто плавні ямки.

Якщо у вас йде вихід або брівка дуже крута й ви просто не можете ловити за брівкою, то дуже перспективним місцем може виявитися верхня частина вигину. Тобто там, де у вас глибина різко обривається вниз, ось саме зверху тут дуже часто риба харчується. Тому не можна ловити за брівкою, або у вас йде дуже крутий підйом (те, про що йшлося, вниз за течією), стаємо нагорі. Не лякайтеся, що там може бути набагато дрібніше. Тут риба буде харчуватися, корм буде затримуватися. Тому, якщо значний перепад глибини, то найкозирніші місця будуть: верхня й нижня частина. Це класичні точки, які вибираються фідером.

Проте існує безліч варіантів, можна сказати, нетрадиційних точок, які у нас не завжди використовуються. Зрозуміло, що найбонусніше завжди — це дерево, затоплене у воді. Просто мегабонус. Але тут також є нюанси. Якщо ви на промірі знайшли, що у вас корч конкретний на якійсь дистанції, обриваєте, звісно, маркерні вантажі, прикро, але що робити? Ставайте до корчу, скажімо, на 40 метрах, попадаєте прямо в дерево — значить, знайдіть дистанцію, на якій ваш корм, ваша годівниця з урахуванням довжини повідця буде лягати перед корчем. Чому ближче? Тому що якщо ставати від корча справа чи зліва при великій рибі, при клюванні, вона все-таки має можливість відвести в цей завал, в цей корч. Тому найбезпечнішим місцем стане ближче до берега від затопленого дерева. Рибу все одно прикормкою ви звабите, і вона буде клювати. Ну, це, скажімо, такі бонусні аномалії, якщо ви такі місця знаєте, спробуйте так ловити. Повірте, буде гідний результат.

Ловля під берегом

Наступний варіант, яким користуються європейці досить часто, — це лов під островами у водоймі або під протилежним берегом. Насправді маса озер існує, де з одного берега рибаки рибачать, шум, гам, постійний рух. А протилежний берег просто заріс вербою й очеретом. Так ось, риба часто, особливо у вихідні дні, коли рибаків багато, хтось слухає музику, йде просто під протилежний берег. І по центру водойми нікого немає, під ногами нікого немає. Що тут треба зробити? Треба просто добре виміряти, щоб ваша годівниця й ваш повідець лягав, буквально бив по гілках протилежного берегу. Так, це достатньо тяжко, але повірте, навіть дуже великі коропи плавають на такій глибині, що складно припустити, як він поміщається. Головне — знову не потрапити на береговий вигин. Тобто, як правило, є якесь місце, де дрібно, рівно, потім йде вигин й потім починається якась глибина.

Якщо це навислі над водою кущі, кладіть так, щоб ваша насадка була під цими кущами. Чудова точка лову. Повірте, на велику рибу це дуже добре. Якщо це острів у воді — це ще краще. Чомусь у нас у країні дуже рідко використовується така тактика лову, але насправді вона дуже продуктивна.

потрібно правильно вибрати місце лову на фідер

Ще звичайні озера, ті, що у нас називають ставками сільськими. Як правило, це рівне-рівне-рівне дно, мулисте, або старе русло якоїсь річечки або струмка, яке затопили. Тут проміряємо й знаходимо місце, де мулу не багато. Тому що годувати мул… Старе русло завжди найпопулярніше, там перепад може бути всього пів метра, але воно, як правило, замулене. Якщо там по “киселю” протягуванням тягнути, годувати там точку просто марно — увесь корм піде в мул, риба його не знайде. І тут дуже важливо знайти саме межі старого русла. Воно може бути 3-4 метри. Ось верхні частини цього русла, як правило, менш замулені. Тут все-таки навіть підводна течія зносить мул у саму ямку, а верхня межа буде щільнішою. І там частіше за все риба й живе. Якщо це кар’єри або навіть дніпровські затоки, де купа земснарядів з’явилася в останній час, тут дуже важливо виміряти правильно, тому що обриви бувають дуже різкі.

Термоклин

І що в літній період найсумніше, що може бути, — це термоклин. Термоклин — це така штука, яка рибу розбиває за горизонтом. Зверху у вас +20 вода, а знизу вода +4…+5. Вода тяжка, не перемішується, ось цей холодний шар залишається внизу, і в ньому немає кисню, тому що тільки верхній шар перемішується. А в безкисневому середовищу риба триматися не буде.

Якщо ви вибрали точку, яка буде нижче рівня термоклину (скажімо, на семи метрах термоклин дуже часто, на восьми, іноді й на п’яти метрах), то риби там не буде просто тому, що вона там не живе літом, їй там холодно й нічим дихати.

Як це зрозуміти? Ну, зрозуміло, що іноді насправді годівниця виймається холодна. Тобто ви руки миєте, усе тепло, а годівниця чомусь як з холодильника. Це означає, що ви пішли за межу термоклину. Тут не бійтеся переміщуватися ближче, знаходити верхній теплий шар води. Якийсь перепад, брівка нам тут не важливі, там риби все одно не буде. Тому на кар’єрах можна ловити навіть під ногами.

Ще одна тактика лову

Ще одна тактика лову — це не відхід кудись далеко, а годування просто за береговою травою. Це може бути п’ять метрів, шість метрів. Ніколи у нас не розглядають такі місця лову, вважають, що там одна тільки дрібниця. Насправді робиться дуже просто. Якщо це берегові кущі або ж це бетонні плити, на дамбах наприклад, які йдуть (завжди є місце, коли плита іде-іде-іде, і далі починається вже просто рівне дно). Ось місце, де плита закінчилася, і почався якийсь бурелом, дуже перспективне для лову на дамбах. Незважаючи на якій відстані буде знаходитися цей перепад — п’ять метрів, шість метрів, сім метрів. Просто спробуйте годувати великою-великою годівницею з великою кількістю, скажімо, опариша великого. Мала риба його з’їсти не зможе (там завжди є уклейка, але вона його з’їсть), велика тваринка залишиться на дні, і якщо там живуть карасі, головні, в’язі, окуні, то вони всі припливуть на цю кормову точку, і малою годівницею, майже як вудочкою, цілком можна ловити там і фідером.

Дуже цікавий лов, і, між іншим, німці завдяки такій тактиці стали чемпіонами світу у свій час. Тому не забувайте, що не завжди важливо кидати кудись дуже далеко. Можна рибу спіймати й під ногами.

Головне — правильно вибрати точку лову.